Інформаційний енергетичний портал

www.energyworld.com.ua



 

 

 

 

 

 

курс валют:

finance.com.ua

finance.com.ua


наші
партнери:


цікаве:

Украина криминальная

 

 

ви наш

Hit Counter

відвідувач

ПОДІЇ


   

Головний інформаційно-обчислювальний центр

Головний інформаційно-обчислювальний центр створено в 1976 р.

Old-3

В 2001 році ДП “Головний інформаційно-обчислю­вальний центр” було реорганізовано у відособлену структурну одиницю НЕК “Укренерго”. На сьогодні основними напрямами діяльності підприємства є:...  детальнійше

 

Продан дав пораду Тимошенко: Брати участь у засіданнях РНБО - не поважати себе.

11 лютого 2009 Міністр палива та енергетики Юрій Продан вважає, що прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко має відмовитися від участі в засіданнях Ради національної безпеки і оборони України. З відповідною заявою Продан виступив перед журналістами в Кабінеті міністрів.

"Якщо сьогодні буде обговорюватися це питання на засіданні Кабінету міністрів, я думаю, що воно буде обговорюватися, я буду піднімати питання і звертатися до членів уряду, щоб надалі не брати участі у засіданнях Ради національної безпеки і оборони", - сказав Продан.

На думку міністра, продовжувати брати участь у засіданнях РНБО - це "не поважати себе".

"Крім того, це означає бути співучасником підготовки рішень, які не мають ніякого відношення і нічого спільного з захистом національної безпеки країни", - підкреслив міністр.

Продан звернув увагу на той факт, що Президент неодноразово звертався до генерального прокурора з проханням вжити прокурорські дії відносно учасників переговорів у Москві з питань постачання та транзиту газу.

"Я теж був учасником цих переговорів, і я впевнений, що у своїх діях ми нічого не порушили, а діяли чітко, захищаючи інтереси України. Однак, на жаль, це були неодноразові такі звернення до прокурора ... Я не знаю, які можуть бути наслідки , але не дуже приємні для учасників переговорів ", - пояснив він.

Міністр також не розуміє, на яких підставах у засіданні РНБО брала участь народний депутат України Інна Богословська (фракція Партії регіонів), яка, за його словами, входить до групи впливу RоsUkrEnergо.

Міністр додав, що виступи Богословської носили характер "тотальної лайки, погроз і грані нецензурщини".

"Я сподівався, що її виступи буде припинено і вона зробить зауваження, але головуючий на засіданні цього не зробив".

"З одного боку їй надавалося слово, коли цього хотіла пані Богословська, а, на жаль, прем'єр-міністру слово надавалося дуже складно, і, здається, всього один раз на виступ", - повідомив міністр”.

Як повідомлялося, Богословська має намір звернутися в Генеральну прокуратуру з вимогою порушити кримінальну справу проти Тимошенко.

Член фракції блоку Наша Україна-Народна самооборона Давид Жванія вважає звинувачення Ющенка на адресу Тимошенко на засіданні РНБО спробами Ющенка підняти свій рейтинг на майбутніх виборах Президента.

Ющенко заявляє, що рішення про його участь у наступних президентських виборах поки неактуальне..


© За матерiалами УНІАН
 

 

 

Как профессиональному мяснику добиться успеха в энергетике

Петр Продан, старший брат успешного энергетического чиновника Юрия Продана, сумевшего добраться по карьерной лестнице аж до министерского кресла, в предприимчивости своему младшему брату отнюдь не уступает.

Братья, родившиеся в российском городе Норильск, «подкованные никелем», не гнушались любой возможностью реализовать себя в искусстве освоения денежных потоков. Свои первые кровные братья заработали в провинциальном городке Фастов Киевской области. Уже тогда Юрий Продан благодаря качествам «смотрящяго» (такие в Норильске наверняка передаются, что называется, по крови) сумел получить свою первую «коррупционную» должность. Старший инспектор фастовского отделения энергонадзора «Киевэнерго» – для молодого человека, только что закончившего ВУЗ да в голодные 90-е годы - звучало более чем солидно. Продан был наделен полномочиями проверки и выбивания долгов с местных предприятий и бюджетных организаций.

Будучи совсем неглупым, Юрий уже тогда понял, что во «времена братков и корешей», в одиночку долго не протянешь. А кому можно доверять, как не родному брату? Говоря об успехах Петра Продана наблюдатели, как правило, начинают обзор его профессиональной биографии с должности зама начальника управления лицензирования Национальной комиссии регулирования электроэнергетики (НКРЭ), которую на тот момент уже возглавлял Юрий. На самом деле плодотворное сотрудничество братьев началось еще в Фастове, где Петр Продан заделался начальником цеха на мясокомбинате. Судя по всему, этот комбинат был одним из объектов пристального внимания строгого энергонадзирателя Юрия Продана, который выменял свою лояльность к предприятию на «сытное» кресло для брата. Видимо, Петр совсем неплохо осваивал мясное дело – вскоре оба брата выросли из Фастова, и решили покорять столицу.

Нарезать нужно тонко

Последние годы Петр Продан стал буквально тенью своего младшего брата, повсюду следуя за ним. Он был неутомимым агентом, связывавшим бизнесменов, желавших получить выход к солидному чиновнику, которым к тому времени стал Юрий. Если младший брат был стратегом, решавшим вопросы в верхах, то старший – казначеем, финансистом и промоутером. Так, возглавив НКРЭ Юрий Продан привел туда и своего брата, усадив его на «рыбное место» – в управление лицензирования. На этой должности Петр курировал вопросы выдачи и аннулирования разрешений на транспортировку нефти, газа и нефтепродуктов, а также успел поучаствовать в выдаче лицензий на передачу и поставку электроэнергии компаниям «Сервис Инвест» и «Луганское энергетическое объединение», образовавшимся в результате наглого «дерибана» активов государственных энергокомпаний такими известными олигархами как Андрей Клюев и Виктор Пинчук.

Впрочем, схватывавшему все налету Петру, в госучреждении скоро стало скучно. Должность, не самая рыбная (точнее – не мясная), а суть процессов он уже уловил. Петр меняет работу в НКРЭ на пост руководителя энергопоставляющей компании «Луганское энергетическое объединение» (ЛЭО), в то врем контролировавшейся Виктором Пинчуком и Константином Григоришиным. Здесь проработал тоже не долго - менее чем через два года его уволили. По рассказам работников компании дожидаться ежемесячной (пусть и немалой) зарплаты активному Петру было в тягость, и мелкое воровство «для директорской пользы» быстро переросло в крупное. И дальше закрывать на это глаза, несмотря на солидное родство Петра, собственникам ЛЭО было трудно. Особенно учитывая, что под его «чутким» руководством ЛЭО за короткий период времени сумело обзавестись огромными долгами перед государственным предприятием «Энергорынок», который на момент увольнения старшего брата исчислялся сотнями миллионами гривен.

Работа на Пинчука преподнесла Петру хороший урок – нужно не только уметь зарабатывать на стороне, но и делать это тонко – как мясо нарезать. Только так можно было решать вопросы, ссылаясь на брата и одновременно не подставлять последнего. По-настоящему, таланты Петра проявились в делах с так называемыми зачетными схемами в энергетике. Огромные долги между оптовым рынком электроэнергии, энергогенерирующими компаниями, потребителями и энергопоставляющими компаниями буквально заблокировали любые реформы в украинской энергетике. Этот вопрос требовал незамедлительного решения. Им стали зачетные схемы, которые впервые в новом столетии были санкционированы постановлением Кабмина «О проведении расчетов по погашению задолженности за электрическую энергию» от 2003 года, а затем закреплены Законом «О мерах, направленных на стабилизацию финансового состояния предприятий топливно-энергетического комплекса», принятым в 2005 году. Зачетные схемы предусматривали проведение взаиморасчетов по цепочке между всеми сторонами, несущими обязательства под неусыпным контролем государства. Государство в данном случае было представлено специально созданной для этого Межведомственной комиссией. В 2005 году первым замминистра топлива и энергетики назначается Юрий Продан, который затем и возглавил упомянутую комиссию. Петр просто не мог не использовать представившуюся возможность.

Самым ярким прецедентом можно считать участие контролируемой Петром компании «Укрэнерговосток» в зачетной схеме с «Донбассэнерго». В результате серии махинаций при участии государственных предприятий-банкротов («Кривбассводоканал»), государственных облэнерго (руководители которых ставили подписи под сомнительными документами с оглядкой на замминистра Юрия Продана и его доверенного представителя в НКРЭ – Валерия Кальченко), при попустительстве Межведомственной комиссии (снова-таки возглавляемой Юрием Проданом), этой фирме удалось бесследно увести 55 млн гривен. Пострадавшими в этой афере значились меткомбинат им. Дзержинского, оплативший долги живыми деньгами, и, собственно, «Донбссэнерго», которое этих денег так и не получило. Масштабы махинаций при участии Петра Продана только росли.

Схема вокруг ОАО «Центрэнерго» вообще стала классикой жанра. В июне 2006 года ООО «Энерговосток-1» (Петр решил не слишком менять фартовое название) заключает договор с Госрезервом Украины на переуступку прав по задоложенности от «Центрэнерго» на сумму около 400 млн гривен. Именно частная фирма «Энерговосток-1» отныне стала кредитором вместо государственной структуры. Вскоре она потребовала долги погасить. «Центрэнерго» запросила у Госрезерва подтверждение этого договора, тот его естественно не дал, более того – подал в суд о признании такого договора недействительным. Почему вообще государственная структура перепоручила взимать долг малоизвестной частной компании? – ответ на этот вопрос так и не был дан. Сроком возврата фирмой Петра денег Госрезерву значился 2016 год. Едва ли тогда это стало кого-либо интересовать. Чем закончилось это дело до сих пор неизвестно, в любом случае, в судах сейчас идет спор не о том, что делать с фирмой «Энерговосток» и ее учредителями, а о том, как и когда «Центрэнерго» будет погашать долги. Стоит ли удивляться, что на момент реализации данной схемы, первым заместителем председателя правления «Центрэнерго» был Юрий Пиньковский – бывший соратник Петра по ЛЭО, назначенный при непосредственном участии Юрия Продана, который в то время как раз командовал НАК «Энергетическая компания Украины», в состав которой входило и «Центрэнерго».

Шикарные перспективы

Зачетные схемы оказались выгодным, но и небезопасным бизнесом. Как-никак иногда они цепляли интересы частных собственников предприятий, за которыми порой стояли влиятельные бизнес-группы, с которыми Проданы ссориться не хотели. Да и неотработанных долгов у государственных энергокомпаний становилось все меньше. Куда удобней было обгладывать государственные активы, усевшись на соответствующие финансовые потоки. Чем и занимался Петр Продан в 2005-2007 годах в должности заместителя руководителя компании «Укргидроэнерго» (входит в состав НАК «Энергетическая компания Украины», которую в то время по случайному совпадению возглавлял Юрий Продан).

Основной объект внимания новоиспеченного гидроэнергетика – строительство Днестровской ГАЭС и реконструкция каскада ГЭС на Днепре, а самое главное - сотни миллионов гривен, уходящие на соответствующие строительные подряды, которые контролировала и распределяла «Укргидроэнерго». Стараниями предприимчивого Петра в короткий срок времени все основные стройки в украинской гидроэнергетике обросли многочисленными ООО и ЧП, которые контролировались братьями Продан и участвовали в самом широком спектре строительных работ, не требующих особой квалификации. Впрочем, с назначением брата Юрия Министром в нынешнем правительстве Тимошенко, Петр решает расширить свои горизонты и меняет энергию воды на энергию атома.

22 января 2008 года он получает должность генерального директора ЗАО «Институт проблем атомных станций» (ИПАС, Одесса). Это позиция более чем подходит Петру. Во-первых, скромный директор института вызывает меньше нареканий и подозрений, чем чиновник НКРЭ или руководитель государственной компании. Во-вторых, формально его назначение никак не связано с работой Юрия Продана: институт – частное предприятия, имеющее независимых инвесторов. Другое дело, что заказы он получает от «Энергоатома», курируемого новым Министром топлива и энергетики, которым как раз и является Юрий. Новая должность позволяет Петру делать то, что он всегда хотел: зарабатывать много и незаметно. Институт – одно из немногих предприятий, поставляющих технологическую продукцию для потребностей монопольного ее покупателя – «Энергоатома». До сих пор ИПАС был аутсайдером борьбы за заказы, которые все чаще доставались конкурентам (ЗАО «Радий», российская компания «Диаконт», венгерская Ganz). С приходом Петра ситуация в Институте должна радикально изменится. «Энергоатом» сможет ежегодно заказывать в институте реконструкцию и производство систем перегрузки атомного топлива и сопутствующих этому услуг (монтаж, испытания, наладка). А это десятки и сотни миллионов долларов, заработанных «честным путем». А если добавить к этому еще и поставки ядерного топлива и оборудования для АЭС, которыми, по слухам, серьезно заинтересовался Петр, то это уже обещает выход на абсолютно другие орбиты.

Но не стоит думать, что, продвигаясь вперед, Петр оставил без присмотра свои былые промыслы. Его старый и проверенный подельник Юрий Пиньковский заменил Петра на посту заместителя руководителя «Укргидроэнерго», чтобы сохранить и приумножить сеть «продановских» структур, работающих на гидропроектах, а бывший начальник Расчетного центра, созданного при государственном предприятии «Энергорынок» для отработки задолженности энергокомпаний, Анатолий Врублевский (который по слухам приложил свою руку к знаменитым зачетным схемам Петра) при поддержке новоиспеченного Министра Юрия стал директором этого предприятия. Можно не сомневаться, что «предпринимательский» талант Петра, подкрепленный связями и положением его брата, еще не раз будут использованы на благо семьи Проданов до тех пор, пока в Украине будут оставаться государственные компании, денежные потоки которых являются легкой добычей для бывшего начальника мясного цеха и ему подобных «менеджеров».
Юрий Залевский

© ОЛИГАРХ.net 2004. Все права на материалы, опубликованные на сайте, защищены в соответствии с законом об авторском праве. В случае использования текстовых материалов ссылка на ОЛИГАРХ.net обязательна! В случае полной или частичной перепечатки текстовых материалов в Интернете ссылка на ОЛИГАРХ.net обязательна! Адрес электронной почты редакции: info@oligarh.net.
 

 

Таємна канцелярія

   

Справедливі нарікання фахівців викликає діяльність НКРЕ, яка здійснює регулювання електро-енергетичної галузі. Так, затвердження тарифів для підприємств здійснюється без належного аналізу соціально-економічних наслідків, що призводить до значного підвищення цін та негативно впливає в цілому на економіку країни.
Окремо, треба сказати про затвердження інвестиційних програм для компаній галузі, оскільки за останній рік члени НКРЕ затвердили для обласних енергопостачальних компаній (далі обленерго) інвестиційні програми у розмірі 1,5 млрд.грн. (близько 300 млн.$). 
Затвердження інвестиційних програм для енергокомпаній-монополістів на такі величезні суми призводить тільки до однозначного підвищення тарифів на електричну енергію для споживачів. Це означає, що завдяки рішенням НКРЕ всі споживачі України змушені заплатити майже 300 млн. $ енергокомпаніям. Власники обленерго нібито планують використати дані кошти для модернізації основних фондів своїх компаній.
Виходить, що безправні, в даному випадку, споживачі оновлюють, а значить роблять дорожчими, енергокомпанії, які належать конкретним особам. І прикривається все це високими та гарними словами - "інвестиційні програми". Хоча, згідно із здоровим глуздом, інвестиції, тобто вкладення фінансових та інших ресурсів, повинні робити самі власники, а не обездолені споживачі, які змушені платити за явно завищеним тарифом. Тим більше, що так звані "інвестиційні програми" приймаються без здійснення економічного аналізу соціальних та економічних наслідків, не кажучи вже проте, що у даному випадку повинні обов'язково здійснюватись розрахунки економічного ефекту від впровадження інвестиційних програм. Але, на жаль, економічні показники не цікавлять керівництво НКРЕ, адже за все платять споживачі. 
Незважаючи на те, що основними завданням комісії є прозоре встановлення тарифів для монополістів, керівництво НКРЕ не друкує структуру тарифів, приховуючи від споживачів куди ж все таки витрачаються їхні кошти. Так свої рішення про встановлення тарифів і затвердження інвестиційних програм НКРЕ приймає з позначкою "не для друку". Виявляється, що народу не потрібно про це знати. Дивно, але на це всі спокійно споглядають. Мовчать і Антимонопольний комітет, і Держкомспоживстандарт.
Про який контроль за ефективним використання коштів може йти мова, якщо навіть статті їх використання зберігаються НКРЕ у великій таємниці? До речі те, що Комісія з цим не справляється проговорився колишній член Комісії В. Меркушов, який в інтерв'ю "Інвестиційній газеті" заявив, що "За період 2 років із моменту приватизації енергокомпаній вже можна говорити про те, що в розподільчі компанії вкладено більше 1 млрд. грн. інвестицій. Інша справа в ефективності цих інвестицій...".
Існує традиція : перших сто днів після призначення звітують Президент, Уряд, Міністри. Сто днів на посаді - це перша серйозна нагода озирнутися. Що зроблено? Які кроки вдалі і менш вдалі? Чи немає відхилення від стратегічної лінії?
На початку серпня виповнилося сто днів з дня призначення головою Комісії Сергія Тітенка. Можна сказати, що перші сто днів пройшли непоміченими. Ніяких революцій, що добре і ніяких еволюцій, що погано. Тихо і безбарвно.
За своїх сто днів на посаді голови НКРЕ Сергій Тітенко не наробив ані серйозних помилок, ані чогось суттєвого, виходячи з чого можна було оцінювати його досягнення. 
Загалом, сто днів Тітенка показують, що йому не вдалося якось суттєво покращити політику НКРЕ. 
Сто днів - ще короткий термін, щоб дати зважену оцінку, але окремі тенденції вже помітні: по-перше, Комісія не зробила ніяких різких рухів у всіх сферах діяльності, і, відповідно, уникає помилок, по-друге протягом ста днів свого перебування на посаді голови НКРЕ Тітенко, на думку експертів, не зробив прогресивних кроків. В цілому ж, зазначають фахівці Комісія не виконує в повній мірі покладених на неї функцій. 
Так, відповідно до статті 12 Закону України "Про електроенергетику", Національній комісії регулювання електроенергетики України надане право визначати відповідність ліквідації, реорганізації у формі злиття, приєднання, участі в об'єднаннях, а також придбання чи відчуження понад 25% частин (акцій, паїв) активів суб'єктів підприємницької діяльності Умовам і Правилам здійснення ліцензованої діяльності.
З метою реалізації даної статті Закону, а також для створення сприятливих умов конкуренції в Умовах і Правилах передбачено, що для здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (генеруючих компаній) ліцензіат не може мати у власності більше ніж 25 відсотків загальної електроенергетичної потужності. 
Що стосується обленерго, то для здійснення підприємницької діяльності по постачанню електричної енергії за регульованим тарифом та по передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, то ліцензіат разом із спорідненими підприємствами може здійснювати ліцензовану діяльність на території тільки однієї області, якщо за минулий рік обсяг постачання електроенергії ліцензіатом у цій області перевищує 15% загального обсягу споживання електроенергії споживачами в Україні.
Ліцензіат разом з спорідненими підприємствами може здійснювати ліцензовану діяльність на території більше, ніж однієї області, якщо обсяги постачання або передача електроенергії в областях не перевищують 15% загального обсягу споживання електроенергії споживачами в Україні за минулий календарний рік.
В той же час НКРЕ не відслідковує не зважаючи на надані повноваження, прояви монополізму з точки зору структури власності.
Ні для кого не секрет, що обленерго чітко поділені між бізнесовими групами впливу і жорстко ними контролюються через споріднені підприємства (афілійованих осіб).
Але останні постанови НКРЕ з цього питання були ще в 2001 році, коли Комісія надала дозвіл на придбання пакетів обласних енергокомпаній американській АЕS і словацькій VSE. Протягом останнього часу Комісія не помічала змін у структурі власності компаній. Хоча за цей період (3 роки) пройшло багато змін. Достатньо згадати продаж 3-ьох електростанцій "Донбасенерго", передачу 65 %-го пакету "Херсонобленерго" акцій від словацької " VSE" до голландської компанії. Комісія вирішила відмовчуватись.
НКРЕ повинна відповідно до Закону України "Про електроенергетику" також Умовам і Правилам здійснення ліцензійної діяльності визначити відповідність створення Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України" (НАК "ЕКУ"). Комісія теж відмовчується. Хоча створення таких великих компаній в першу чергу треба розглядати з точки зору інтересів суспільства (споживачів), оскільки такі великі корпорації безумовно матимуть вплив на економіку держави (рівень тарифів, монополізм). 
Складається враження, що НКРЕ, яка повинна регулювати енергетичний та газовий ринки та захищати інтереси споживачів, боїться прозорості та гласності. 
Однією із причин цього може бути те, що повноваження деяких членів НКРЕ вже давно закінчилась і вона не хочуть своїми діями привернути увагу до своїх осіб. Надіються, в порушення Указ Президента від 21.04.98 №335, тишком-нишком досидіти до пенсії. Газета "Енергосвіт" (від 10.07.04 №13) вже писала про те, що у члена Комісії Любов Гончарової ще 21 квітня закінчився строк перебування на посаді і по суті, її голос є нелегітимним при прийнятті рішень.
В той же час, як сподіваються фахівці, призначення членом Комісії Юрія Андрійчука замість Меркушова, що відбулося наприкінці липня, дозволить Комісії працювати більш послідовно і фахово. 
Можливо, споживачі, навіть будуть ознайомлені - куди ж все таки і конкретно по яким статтям витрачаються їхні гроші енергопостачальними компаніями, які є монополістами на регіональних ринках.
А може навіть дочекаються прозорості у діях Комісії і нарешті зникнуть грифи "не для друку" на документах щодо встановлення тарифів.

М. Польовий (газета «Енергосвіт» від 25.08.2004 №)

 

10.07.2004

Вертикаль безвідповідальності

   

Енергетика - галузь високих технологій, високої організації праці, галузь відповідальності і дисципліни, галузь складних інженерних рішень, які потребують точних розрахунків і відповідальності. 
У всі часи в енергетиці була не тільки технологічна, але і кадрова дисципліна. 
Зараз кадрова дисципліна не дотримується. В тому числі і на вищих енергетичних посадах. Як приклад, можна навести діяльність НКРЕ, яка здійснює регулювання електроенергетичної та нафтогазової галузей. Останнім часом ця діяльність викликає багато нарікань фахівців. Так затвердження інвестиційних програм для підприємств-монополістів здійснюється без належного аналізу соціально-економічних наслідків, що призводить до значного підвищення тарифів та негативно впливає в цілому на економіку країни. Комісії дійсно бракує часу на вирішення важливих галузевих питань: затримується розробка та впровадження заходів щодо Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України, не проводиться тендер по визначенню аудитора Ринку, багато нарікань викликає тарифна методологія, втрачено дієвий контроль за ліцензіатами, які працюють на електроенергетичному та газовому ринках.
В той же час, в останні роки склалась ситуація при якій постійно змінюються Віце-прем'єри з питань ПЕК і Міністри енергетики. 5 березня в черговий раз було звільнено з посади С.Єрмілова, який очолював Міністерство палива та енергетики півтора року. Водночас керівництво НКРЕ здійснюють люди, які незмінно сидять у своїх кріслах по 9 років, хоча строк їх перебування на даних посадах згідно з Указом Президента від 21.04.1998 №335 обмежується 6-ти роками. Відповідно до цього Указу повноваження члена НКРЕ Любов Гончарової, закінчились 21 квітня 2004 року. У зв'язку з цим багато рішень НКРЕ, в тому числі і щодо підвищення рівня тарифів на електроенергію та газ для споживачів можуть в судовому порядку бути оскаржені і визнані нелегітимними. Наслідки розгляду тарифних питань в суді для економіки держави навіть важко уявити. У разі визнання їх нелегітимними ( а для цього є всі юридичні підстави) компанії, що працюють на газовому та енергетичному ринках повинні повернути споживачам України утримані з них кошти. А їх уже давно немає, оскільки вони витрачені на закупівлю енергоносіїв, ремонтні роботи, тощо.
Мовчить чомусь про дотримання норм вищезазначеного Указу Президента щодо закінчення терміну члена Комісії Гончарової кадрова служба НКРЕ, яку теж очолює ще одна пенсіонерка. Мовчить і юридична служба. Мовчать, мабуть тому, що вони безпосередньо підпорядковані Гончаровій.
"Після того як повноваження деяких членів Комісії закінчились, ми прогнозуємо подання позовів щодо багатьох рішень регулятора енергетичного та газових ринків," - заявив директор однієї із юридичних фірм, що надає консультації енергокомпаніям, Тарас Дудка. "Тим більше що останнім часом складається враження - Комісія працює тільки на приймання звітів від ліцензіатів, а серйозного, дієвого регулювання діяльності енергетичних ринків немає".
Разом з цим до пір не прийнято Закон про діяльність Комісії. Хоча останнє, як зазначають фахівці, пов'язано бажанням керівництва НКРЕ досидіти до пенсії на своїх посадах. Саме з цим пов'язують експерти гальмування з підготовкою та поданням проекту Закону про НКРЕ до Верховної Ради, оскільки в проекті чітко регламентуються порядок призначення Членів Комісії. При затвердженні даного законопроекту керівництво Комісії автоматично втратить свої "крісла". За розробку та подання зазначеного Закону від НКРЕ є відповідальною Гончарова.
На початку червня Верховна Рада України направила Президенту України депутатський запит щодо заміни членів Державної комісії по цінних паперах і фондовому ринку (ДЦКПФР), де склалась аналогічна ситуація. В той же час Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу(ПЕК) Верховної Ради щодо оновлення членів НКРЕ мовчить. Мовчить, мабуть тому, що і сам Голова комітету з питань ПЕК, а по сумісництву віце-прем'єр-міністр ПЕК Андрій Клюєв займає всупереч Конституції два крісла. Дійшло до того, що Президент України на черговій зустрічі із представниками ЗМІ попередив, що якщо наступного сесійного тижня Клюєв не складе депутатських повноважень, то піде з віце-прем'єрського крісла. Невже для того, щоб дотримуватись Конституції необхідне особисте втручання Президента? І хоча Президент дав Клюєву тиждень на роздуми, віце-прем'єр-міністр не поспішає скласти повноваження, а натомість відпросився на півтора місяці у відпустку...
Одним із основних завдань НКРЕ згідно того ж Указу Президента є регулювання ринку нафтопродуктів, кризу якого в червні відчули громадяни України.
Тепер всі шукають винних. Хто називає Верховну Раду України, хто Уряд, хто Мінпаливенерго. А відповідальність за це, виявляється згідно того ж Указу Президента від 21.04.1998 р. лежить на НКРЕ, оскільки основними завданнями Комісії є:
- "забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування ринку електроенергетики, ринків газу, нафти та нафтопродуктів; 
- сприяння конкуренції у сфері... зберігання газу, нафти і нафтопродуктів;
- захист прав споживачів... нафтопродуктів;
- стимулювання ефективності виробництва та споживання ... нафтопродуктів."
Але поки в НКРЕ є нелегітимні члени, які не працюють, а мріють тільки досидіти до пенсії, то думається, що це не остання криза на паливно-енергетичному ринку. 
Незабаром вибори Президента. Прем'єр-міністр В. Янукович обіцяє у разі перемоги дотримання порядку та дисципліни. Але, дивлячись на те як його нинішні підлеглі - Віце-прем'єр Клюєв та голова НКРЕ Тітенко дотримуються кадрової дисципліни, у споживачів(а вони всі виборці) виникають великі сумніви щодо обіцяних перспектив у майбутньому. Тому що люди не хочуть обіцянок, вони хочуть конкретних дій по наведенню порядку. В тому числі і в енергетичній галузі країни.

М. Польовий (газета «Енергосвіт» від 10.07.2004 №13)

10.05.2004

Довгоочікувані зміни на краще 

   

Як і передбачала газета «Енергосвіт» від 10.04.2004 №7(98) (рубрика «Зміна керівництва НКРЕ: плітки чи реальність?») Президент своїм Указом звільнив 22 квітня із займаної посади Голову НКРЕ Юрія Продана. Як зазначають експерти, відставка Продана була лише питанням часу. Продан з березня 2001 року очолював Комісію, чия діяльність останнім часом викликала багато нарікань з боку фахівців галузі. Так, затвердження тарифів для підприємств здійснюється без належного аналізу соціально-економічних наслідків, що призводить до значного підвищення цін та негативно впливає в цілому на економіку країни.
Окремо, треба сказати про затвердження інвестиційних програм для компаній галузі, оскільки за останній рік члени НКРЕ затвердили для обласних енергопостачальних компаній (далі обленерго) інвестиційні програми у розмірі 1,5 млрд.грн. (близько 300 млн.$). Якщо роз’яснити читачам, що таке «інвестиційні програми» у розумінні колишнього керівництва НКРЕ, то це означає наступне.
Затвердження інвестиційних програм для енергокомпаній-монополістів на такі величезні суми призводить тільки до однозначного підвищення тарифів на електричну енергію для споживачів. Так, роздрібний тариф за останні роки під час керування Продана збільшився майже двічі(!!!). Це означає, що завдяки рішенням НКРЕ всі споживачі України змушені заплатити 300 млн. $ приватним енергокомпаніям. Приватні власники обленерго нібито планують використати дані кошти для модернізації основних фондів своїх компаній.
Виходить, що безправні, в даному випадку, споживачі оновлюють, а значить роблять дорожчими, енергокомпанії, які належать конкретним особам. І прикривається все це високими та гарними словами - «інвестиційні програми». Хоча, згідно із здоровим глуздом, інвестиції, тобто вкладення фінансових та інших ресурсів, повинні робити самі власники, а не обездолені пенсіонери, які змушені платити за явно завищеним тарифом. Тим більше, що так звані «інвестиційні програми» приймаються без здійснення економічного аналізу соціальних та економічних наслідків, не кажучи вже проте, що у даному випадку повинні обов’язково здійснюватись розрахунки економічного ефекту від впровадження інвестиційних програм. Але, на жаль, економічні показники не цікавили колишнє керівництво НКРЕ, адже за все платять споживачі. 
Незважаючи на те, що основними завданням комісії є прозоре встановлення тарифів для монополістів, керівництво НКРЕ не друкує структуру тарифів, приховуючи від споживачів куди ж все таки витрачаються їхні кошти. Так свої рішення про встановлення тарифів і затвердження інвестиційних програм НКРЕ приймає з позначкою «не для друку». Виявляється, що народу не потрібно про це знати. Дивно, але на це всі спокійно споглядають. Мовчать і Антимонопольний комітет, і Держкомспоживстандарт.
Про який контроль за ефективним використання коштів може йти мова, якщо навіть статті їх використання зберігаються НКРЕ у великій таємниці? До речі те, що Комісія з цим не справляється проговорився колишній партпрацівник, а нині член Комісії В. Меркушов, який в інтерв’ю «Інвестиційній газеті» заявив, що «За період 2 років із моменту приватизації енергокомпаній вже можна говорити про те, що в розподільчі компанії вкладено більше 1 млрд. грн. інвестицій. Інша справа в ефективності цих інвестицій...».
Подейкують, що на наступний день у п’ятницю (23 квітня) працівники Комісії святкували звільнення Продана, накриваючи після роботи столи. І таке ставлення до колишнього вже Голови Комісії зрозуміло. Безглузда кадрова політика, при якій, насамперед, враховувались не професійні якості, а близькість до самого Продана, не бажання слухати іншу думку призвели до жалюгідного стану кадрового потенціалу Комісії. Крім того, щотижня на оперативних нарадах розглядались питання підготовки до святкування 10-ої річниці із дня створення НКРЕ, яка має бути лише в грудні (!) поточного року. Давались вказівки про створення стендів із фотографіями, розробку ескізного знаку Комісії, кілька раз за бюджетні кошти перекладалась бруківка перед входом у будинок, складались списки претендентів на нагородження грамотами і т.д. і т.п.
Зрозуміло, що це все також потрібно, але не настільки, щоб щотижня всі начальники управлінь та відділів обговорювали по кілька разів одне й те саме. Тим більше, що Комісії дійсно бракує часу на вирішення важливих галузевих питань: затримується розробка та впровадження заходів щодо Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України, не проводиться тендер по визначенню аудитора Ринку, багато нарікань викликає тарифна методологія, втрачено дієвий контроль за ліцензіатами, які працюють на електроенергетичному та газовому ринках. 
До цих пір не прийнято Закон про діяльність Комісії. Хоча останнє, як зазначають фахівці, пов’язано із тим, що керівництво НКРЕ здійснюють люди, які незмінно сидять у своїх кріслах роками (деякі Члени Комісії по 8 років), хоча строк їх перебування на даних посадах згідно з Указом Президента обмежується 6-ти роками. У зв’язку з цим багато рішень НКРЕ, в тому числі і щодо підвищення рівня тарифів на електроенергію можуть в судовому порядку бути оскаржені і визнані нелегітимними.
Саме із бажанням керівництва НКРЕ досидіти до пенсії на своїх посадах пов’язують експерти гальмування з підготовкою та поданням проекту Закону про НКРЕ до Верховної Ради, оскільки в проекті чітко регламентуються порядок призначення Членів Комісії. При затвердженні даного законопроекту керівництво Комісії автоматично втратить свої «крісла». Ці та багато інших невирішених питань залишив Продан у спадок новопризначеному Голові Комісії Сергію Тітенко, який до цього працював першим заступником Міністра палива та енергетики. Фахівці сподіваються, що Тітенко внесе «свіжий» подих у роботу Комісії, а з часом поменшає невирішених проблем. 
Схвально зустріли фахівці галузі і повернення до Міністерства двічі екс- Міністра Олексія Шеберстова, який є досвідченим професіональним енергетиком. В цілому зазначені зміни, як зазначають експерти позитивно вплинуть на кадровий потенціал галузі і пришвидшать вирішення багатьох проблемних питань, що виникли останнім часом.
Що стосується подальшої долі Продана, то він ніби-то претендує бути радником віце-прем’єра з питань ПЕК. У такому випадку Андрію Клюєву залишається тільки поспівчувати.

 
М. Польовий ( газета «Енергосвіт» від 10.05.2004 №9)


22.03.2004

Зміна керівництва НКРЕ: плітки чи реальність?

    Звільнення В.Гайдука з посади віце-прем`єра з питань ПЕК це вирішення технічних проблем, а не політичних. В ПЕК України “накопичилось багато проблем, які вирішуються не на стільки оперативно і послідовно, як цього вимагає час”, - заявив Прем’єр-міністр В.Янукович. Голова Верховної Ради України В.Литвин прогнозує “оновлення” в цілому керівництва ПЕК. 

Як зазначають експерти, зволікання вирішення проблем, що склалися в енергетичній галузі залежить не стільки від “першої особи” паливно-енергетичного комплексу, яким є Віце-прем’єр, як від професійності інших керівників галузі. Багато нарікань фахівців викликає діяльність НКРЕ, яка здійснює регулювання електроенергетичної галузі. Затвердження інвестиційних програм для підприємств здійснюється без належного аналізу соціально-економічних наслідків, що призводить до значного підвищення тарифів та негативно впливає в цілому на економіку країни. 

В останні роки склались ситуація при якій постійно змінються Віце-прем’єри з питань ПЕК і Міністри енергетики. 5 березня було звільнено з посади С.Єрмілова, який очолював Міністерство палива та енергетики півтора року. В той же час керівництво НКРЕ здійснюють люди, які незмінно сидять у своїх кріслах роками (деякі Члени Комісії по 8 років), хоча строк їх перебування на даних посадах згідно з Указом Президента обмежується 6-ти роками. У зв’язку з цим багато рішень НКРЕ, в тому числі і щодо підвищення рівня тарифів на електроенергію можуть в судовому порядку бути оскаржені і визнані нелегітимними. Саме із бажанням керівництва НКРЕ досидіти до пенсії на своїх посадах пов’язують експерти гальмування з підготовкою та поданням проекту Закону про НКРЕ до Верховної Ради, оскільки в проекті чітко регламентуються порядок призначення Членів Комісії. 

При затвердженні даного законопроекту керівництво Комісії автоматично втратить свої “крісла”. Що стосується заяви В.Литвина щодо “оновлення керівництва галузі”, то воно вже почалось. Призначення на посади Віце-Прем`єра А.Клюєва та заступника Міністра палива та енергетики В.Лушкіна в цілому фахівці галузі сприйняли позитивно, оскільки ці персони не є новачками на “енергетичному фронті”. 

У разі заміни на посаді Голови НКРЕ Ю.Продана на С.Чеха, що останнім часом прогнозують експерти, можна буде констатувати, що до керівництва галузі приходять професіонали. Як зазначає oligarh.net, заміна керівництва НКРЕ повинна відбутися ще до кінця березня.

М. Польовий ( газета «Енергосвіт» від 10.04.2004 №7)

 

 

 

© 2001 ТОВ Укренерго.